Місто Ладижин належить до найдревніших слов’янських поселень. У вітчизняній історії Ладижин згадується у працях знаменитого літописця Росії М.Карамзіна. В його “Історії держави Російської” пишеться, що Ладижин у 1240 році відбивав напад військ Батия, але захисники фортеці не змогли її відстояти і Ладижин був спалений, а мешканці вирізані. Під гнітом монголо-татар ладижинці були до 1363 року. Саме в цьому році литовський князь Ольгерд розгромив монголо-татар, після чого фортеця перейшла під владу Литовського Великого князівства. З 1569 року Ладижин перейшов під владу Польщі після створення держави Речі Посполитої. Спливали віки, містечко піднімалось з попелу, населялось і відроджувалось. Наступні історичні відомості стосуються 17 століття, коли Ладижин був фортецею і входив до Брацлавського воєводства. В ньому проживало на той час майже 6000 осіб. Фортеця та ладижинці брали активну участь у визвольній війні Богдана Хмельницького, а в 1652 році гетьман під час боїв під Батогом був в Ладижині.

герб

За описом видатного турецького мандрівника Євлея Челебі в своїй праці «Книга путешествий» в 1657 році Ладижин був великою фортецею, де знаходилось десять тисяч війська, 150 гармат, 170 тисяч осіб підкорялись фортеці, а в самій фортеці було шість тисяч будинків, церкви, торгові ряди, базар та декілька «заезжих» будинків для торгівців. Після нескінчених війн між Польщою, Туреччиною та Росією в другій половині ХVІІ століття, за даними «Подільських єпархіальних відомостях» 1863 року в 1775 році в Ладижині було 180 дворів.
В 1793 році після першого розподілу Польщі Ладижин перейшов під владу Росії в складі Гайсинського повіту, Кам’янець-Подільської губернії. В 1825 році Ладижин відвідав російський імператор Олександр І. З 1832 року всі ладижинські землі були конфісковані і передані у відання військових поселень, а до цього в ХV ст. місто належало роду князів Коротких. З 1595 року Ладижин переходить до князів Вишневецьких, з 1775 знаходиться у володінні князів Потоцьких і з 1805 року переходить до князів Собанських ( які втратили місто після участі у польському повстанні проти Росії). В 1866 році він був переданий цивільній владі. Цей період в Ладижині відзначався швидким ростом промисловості: з’явився спиртовий завод, 5 суконних фабрик, 3 цегляних, шкіряний і черепичний заводи, відкрився сільський банк, поштово-телеграфна станція, камера мирового судді, лісництво, 4 заїжджих двори, налагодилась паромна переправа через Буг, відкрилась лікарня, аптека, 9 водяних млинів і тютюнова плантація.

остійно.